В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація ілюстрованого дослідження «Бойові мечі з музейного зібрання Ужгородського замку», котре здійснене у рамках історико-реконструкційного проекту «Ликицарські гукани».
Автор історик, аспірант Києво-Могилянської академії Володимир Гуцул розповів про власну роботу та перспективи дослідження давньої зброї на Україні. Автор стверджує, що написав книгу у науково-популярному ключі, тож сподівається, що вона буде цікавою кожному, кого приваблює тема старовини і зброярства. «Раніше про описані мною предмети не публікувалося окремих праць. А в європейському контексті зброя завжди була певним показником технологічного рівня суспільства. Тому, мабуть, не варто сумніватися у доцільності її вивчення», — розповів автор дослідження. За його словами, зброєзнавство є науковою дисципліною із понад 150-літньою історією. У радянській історіографії ця тема не користувалася популярністю. Разом з тим матеріалу для подібних досліджень накопичилося чимало, тож слід, вважає В. Гуцул, очікувати якісного прориву у цій сфері у найближчий час. «Книжка написана на локальному матеріалі, але він досить легко вписується в європейський контекст. Оскільки міліарні технології не мали ні етнічних, ні політичних кордонів», — розповів автор.
На Заході меч давно перестав бути іржавим артефактом минулого, стверджує дослідник. Він став цілком ужитковим предметом, допомагає при вивченні давніх бойових мистецтв і використовується у показових боях. Коректні функціональні репліки європейських середньовічних мечів є предметом розвинутого виробництва і потужної індустрії продажу. Інтерес до давньої зброї поволі зростає і на Україні. Книга Володимира Гуцула стала пілотним проектом у цьому напрямку. Тут детально описано півтораручний, дворучний і кавалерійський меч (бастард), які зберігаються у фондах Ужгородського замку. «Бойові мечі…» видані у рамках історико-реконструкційного проекту «Ликіцарські гукани».
Про проект розповів один із його фундаторів — Владислав Товтин. Ідея з’вилася під час фестивалю етнічної культури у Шешорах, де кілька закарпатців вирішили започаткувати на Закарпатті нині популярний у світі напрям «жива історія». Так, «гукани» (за словником Юрія Чорі - «неосвічені простаки»), які мають історичний фах зайнялися практичним відтворенням життя минулих часів — костюмів, зброї, житла, знарядь господарства, кухні розваг. «За допомогою так званої «живої історії» люди мають змогу зануритися у минулі часи, яким найбільше симпатизують — хтось вбирається у середньовічний стрій, хтось бере участь у модельованих подіях Другої світової війни, хтось хоче спробувати пожити так, як жили його прабабуся і прадід», — каже В. Товтин.
Оформленням книги займалася поліграфіст і художник Мальвіна Кустрьо. «Тема оригінальнa і слід було відповідно проілюструвати дослідження, — каже вона. — Зміст пов’язаний із драматичними сторінками історії, тому я вибрала червоний і чорний кольори для основного фону. Сподіваюся, це якнайкраще передасть атмосферу, суть книги».
«Давня зброя має стиль, смак та беззаперечну харизму. В українських музеях назбиралося багато предметів, котрі чекають на своїх дослідників. Тому я сподіваюся, що ця книжка започаткує собою серію подібних видань», —переконаний Володимир Гуцул.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
В Ужгородському прес-клубі говорили про зброю
Світ:
08040704s.jpg
На Заході меч давно перестав бути іржавим артефактом минулого, стверджує дослідник. Він став цілком ужитковим предметом, допомагає при вивченні давніх бойових мистецтв і використовується у показових боях. Коректні функціональні репліки європейських середньовічних мечів є предметом розвинутого виробництва і потужної індустрії продажу. Інтерес до давньої зброї поволі зростає і на Україні. Книга Володимира Гуцула стала пілотним проектом у цьому напрямку. Тут детально описано півтораручний, дворучний і кавалерійський меч (бастард), які зберігаються у фондах Ужгородського замку. «Бойові мечі…» видані у рамках історико-реконструкційного проекту «Ликіцарські гукани».
Про проект розповів один із його фундаторів — Владислав Товтин. Ідея з’вилася під час фестивалю етнічної культури у Шешорах, де кілька закарпатців вирішили започаткувати на Закарпатті нині популярний у світі напрям «жива історія». Так, «гукани» (за словником Юрія Чорі - «неосвічені простаки»), які мають історичний фах зайнялися практичним відтворенням життя минулих часів — костюмів, зброї, житла, знарядь господарства, кухні розваг. «За допомогою так званої «живої історії» люди мають змогу зануритися у минулі часи, яким найбільше симпатизують — хтось вбирається у середньовічний стрій, хтось бере участь у модельованих подіях Другої світової війни, хтось хоче спробувати пожити так, як жили його прабабуся і прадід», — каже В. Товтин.
Оформленням книги займалася поліграфіст і художник Мальвіна Кустрьо. «Тема оригінальнa і слід було відповідно проілюструвати дослідження, — каже вона. — Зміст пов’язаний із драматичними сторінками історії, тому я вибрала червоний і чорний кольори для основного фону. Сподіваюся, це якнайкраще передасть атмосферу, суть книги».
«Давня зброя має стиль, смак та беззаперечну харизму. В українських музеях назбиралося багато предметів, котрі чекають на своїх дослідників. Тому я сподіваюся, що ця книжка започаткує собою серію подібних видань», —переконаний Володимир Гуцул.
Ужгородський прес-клуб реформ
вул. Собранецька, 3
тел./факс(0312) 61-24-79, (050) 906-48-26
e-mail: [email protected]
http: uzhgorod.cure.org.ua
Контакти:
Ірина Бреза, голова прес-клубу:
(0312) 61-24-79,
e-mail: [email protected]
В тему:
Сенсаційна перемога українських зброярів!
Слов’янська зброя, краща за дамаську сталь
Українці дедалі активніше цікавляться зброєю
Коваль Людота
Продай одежу й купи меч!
Тотальна війна
За здоровий український мілітаризм!
Cайт Індри: Зброя і озброєння
Інстинкт воїна
Об’єднуймося і владарюймо!
Живосил Лютий. Меч Арея (аудіо, 4.93 Мб)
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)