Усі засоби масової інформації світу щодня говорять про глобальну всесвітню кризу. Що можете сказати з цього приводу?
— Перш за все, потрібно назвати речі своїми іменами і звернути увагу на підміну понять. На Заході крадіжка грошей називається ”кризою”, а на Сході весь час говорять ”мафія”, маю на увазі ”нестабільність економіки”. У чому, на мій погляд, сенс нинішньої кризи? Найбільші банки світу взяли гроші клієнтів і, за великим рахунком, їх не повернули. Усім відома ситуація, коли найбільші банки запрошують крупних клієнтів, у яких є гроші, інвестувати в ті або інші суперсучасні проекти. Як вони говорять, це суперприбуткові, суперстабільні проекти. А потім проходить якийсь цикл, і кажуть: ”криза”! Виникає запитання — де були аудитори, без думки яких і без гарантій яких нічого не відбувається? І найголовніше запитання — а куди поділися гроші? Вони що, розчинилися, як цукор у чаї? Але навіть якщо цукор у чаї розчиняється, то можна випарувати воду і трішки цукру залишиться.
Якою ж має бути реакція українських банків і українських ринків на цю ситуацію?
— Візьмемо до уваги реакцію низки Центробанків провідних країн. Мені сподобалися дії Центрального банку Японії, який буквально упродовж двох-трьох годин заморозив усі активи й усі операції з ”Леман Бразерс” на території країни одразу ж після звістки про банкрутство останнього. Японці зупинили всі операції до того моменту, доки не з’ясували, які зобов’язання у цього збанкрутілого банку є на території Японії. Недавно західні банки активно скуповували українські банки. І цим усі пишалися. Як тільки почалася криза, і відзначте, не в Україні (по суті, зникли гроші в західних банках) усі згадали про українські активи й почали вилучати гроші з українського ринку. Таким чином, під удар потрапили наші корпорації, пішли перебої в наших інвестиційних проектах. А Нацбанк робить вигляд, що нічого не відбувається. Та він повинен був негайно втрутитися і заборонити виведення капіталів із країни, як це робиться у всьому світі! Чи повинні ми за рахунок українських фінансових активів рятувати економіку так званих розвинених країн!?
Як би ви охарактеризували нинішні політичні події та їх вплив на економіку?
— Є лише одне запитання, і як платник податків, я маю право його ставити. Якщо хтось хоче гратися у вибори, хай грається, але тоді хай і платить за ці ігри зі своєї кишені. Чому платники податків мають це робити — важко зрозуміти. А з приводу забарвлень або привілеїв якомусь кольору — знаєте, я випадково сьогодні взяв у руки два фломастери: оранжевий і блакитний. Провів дві лінії, які місцями зійшлися в одну. Так от у цих місцях, де пішло накладення кольору — вийшов колір маси, схожої на овес, пропущений через шлунок коня. Я здивувався і не хочу нічого коментувати, просто не хочу.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Юрій Сидоренко: "Кризи немає"
Світ:
08110301e.jpg
— Перш за все, потрібно назвати речі своїми іменами і звернути увагу на підміну понять. На Заході крадіжка грошей називається ”кризою”, а на Сході весь час говорять ”мафія”, маю на увазі ”нестабільність економіки”. У чому, на мій погляд, сенс нинішньої кризи? Найбільші банки світу взяли гроші клієнтів і, за великим рахунком, їх не повернули. Усім відома ситуація, коли найбільші банки запрошують крупних клієнтів, у яких є гроші, інвестувати в ті або інші суперсучасні проекти. Як вони говорять, це суперприбуткові, суперстабільні проекти. А потім проходить якийсь цикл, і кажуть: ”криза”! Виникає запитання — де були аудитори, без думки яких і без гарантій яких нічого не відбувається? І найголовніше запитання — а куди поділися гроші? Вони що, розчинилися, як цукор у чаї? Але навіть якщо цукор у чаї розчиняється, то можна випарувати воду і трішки цукру залишиться.
Якою ж має бути реакція українських банків і українських ринків на цю ситуацію?
— Візьмемо до уваги реакцію низки Центробанків провідних країн. Мені сподобалися дії Центрального банку Японії, який буквально упродовж двох-трьох годин заморозив усі активи й усі операції з ”Леман Бразерс” на території країни одразу ж після звістки про банкрутство останнього. Японці зупинили всі операції до того моменту, доки не з’ясували, які зобов’язання у цього збанкрутілого банку є на території Японії. Недавно західні банки активно скуповували українські банки. І цим усі пишалися. Як тільки почалася криза, і відзначте, не в Україні (по суті, зникли гроші в західних банках) усі згадали про українські активи й почали вилучати гроші з українського ринку. Таким чином, під удар потрапили наші корпорації, пішли перебої в наших інвестиційних проектах. А Нацбанк робить вигляд, що нічого не відбувається. Та він повинен був негайно втрутитися і заборонити виведення капіталів із країни, як це робиться у всьому світі! Чи повинні ми за рахунок українських фінансових активів рятувати економіку так званих розвинених країн!?
Як би ви охарактеризували нинішні політичні події та їх вплив на економіку?
— Є лише одне запитання, і як платник податків, я маю право його ставити. Якщо хтось хоче гратися у вибори, хай грається, але тоді хай і платить за ці ігри зі своєї кишені. Чому платники податків мають це робити — важко зрозуміти. А з приводу забарвлень або привілеїв якомусь кольору — знаєте, я випадково сьогодні взяв у руки два фломастери: оранжевий і блакитний. Провів дві лінії, які місцями зійшлися в одну. Так от у цих місцях, де пішло накладення кольору — вийшов колір маси, схожої на овес, пропущений через шлунок коня. Я здивувався і не хочу нічого коментувати, просто не хочу.
Розмовляв Артем ТРОЇЦЬКИЙ
Джерело: Газета по-українськи
В тему:
Нацбанк каже, що Україна витримає кризу і без кредиту МВФ
Річниця Великої Депресії. Як це було 79 років тому
Вони знов вигадали “кризу”, щоб вкотре почистити від грошей наші з вами кишені
МВФ отримає політичний контроль над Україною в обмін на гроші - Зарубінський
Кризу замовляли? МВФ допоможе
Погані самаряни або в чому загроза сучасного неолібералізму
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)