Дивна все-таки людина Коля Рудьковський, дивні його захисники та адвокати, да “нє в обіду” останнім це прозвучить. Невже вони всі не бачать, що з такою, з дозволу сказати, “лінією захисту” - у Колі вимальовується цілком реальний шанс отримати “по максимуму”?
Дивна все-таки людина Коля Рудьковський, дивні його захисники та адвокати, да “нє в обіду” останнім це прозвучить. Невже вони всі не бачать, що з такою, з дозволу сказати, “лінією захисту” - у Колі вимальовується цілком реальний шанс отримати “по максимуму”?
Нічим особливим з юридичної точку зору, за винятком суб’єктивного фактору, справа Рудьковського не відрізняється. Роблю про всяк випадок дісклеймер: якщо раптом суд з’ясує, що Коля літав, але не в Париж, а в Хацапетівку, не на державні гроші, а на свої, і не з Ніколаєнко, а з Дунею Кулаковою – я візьму деякі свої слова про нього назад. Але ймовірність такого розвитку подій, як на мене, дорівнює або прагне до нуля
Суддя: Підсудний, то
ви визнаєте себе винним?
Підсудний: Ні!
Суддя: Як це – ні?!
Ви ж самі і труп показали, і ножа видали!
Підсудиний: Ваша честь, мій
адвокат переконав мене, що я не винен.
Немає нічого більш безглуздого, ніж заперечувати очевидне. Саме така поведінка найбільше дратує як публіку, так і суддів, бо свідчить про крайній ступінь цинізму та/або ідіотизму обвинуваченого. Тобто, людина може як завгодно ставитись до скоєного, відчувати найрізноманітнішу гаму почуттів – від глибокого каяття до самовиправдовування чи навіть бравування – але заперечувати ФАКТИ…
Саме цим чомусь і займаються Рудьковський та його “група підтримки”. Не дивно, що практично ніхто бідоласі не співчуває, а навпаки – майже всі глузують від душі над самим “страждальцем”, а дії Шуфрича, Сівковича та Лук’янова вважають бєспрєдєлом.
Порівняйте “історії”:
Що є: Бабій та нероба, який став міністром за примхою долі та прихильністю лідера своєї партії, не маючи жодної уяви про специфіку роботи ввіреного йому міністерства і навіть не маючи жодного бажання хоч чимось займатись як міністр - “спіймався” на польоті з гламурною б… моделлю в Париж за державний рахунок. Незважаючи на численні попередження про повну доведеність фабули обвинувачення та наявність у слідства повного комплекту доказів, самовпевнено сподівався, що ніхто його не чіпатиме. Тому не лише не повернув гроші, а навіть не “зробив ноги”. При цьому нахабно ігнорував слідчих, саботуючи ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (всі інші українці та їхні адвокати, у яких немає бажання чи можливості сидіти та читати справи разом зі слідчим – роблять ксеро- чи фотокопії та насолоджуються процесом ознайомлення у більш зручних умовах). Порушував умови перебування на підписці про невиїзд, не повідомляючи слідчого про зміну місця перебування. В суді під час обрання йому міри запобіжного заходу повівся як ганчірка, а не як мужик, імітував поганий стан здоров’я. Тимчасом - лікарі клініки “Борис” дотримуючись медичної таємниці розповіли всій Україні, що не робили йому ніякого втручання в хребет чи в диски, а всього лише вирізали жировик за 20 хвилин під місцевим наркозом. А цирк, влаштований Шуфричем і Ко в клініці “Борис”? Навіщо все це? А що буде, якщо медичне освідування виявить, що ніякого втручання в хребет не було, та й необхідність операції як мінімум сумнівна… А поки що коментарі з приводу здоров’я Рудьковського дають психіатри Лук’янівського СІЗО.
Що могло б бути: Звичайний собі такий самий некомпетентний бовдур та казнокрад, як і майже всі інші український міністр, хіба що по молодості та гламурності трохи “слабкий на передок” - закохався до нестями в жінку, “прекрасну, як сама любов”. Але вона, на жаль, зібралася заміж за 72-річного мільярдера… Доведений до відчаю, нещасний Ромео Микола, забувши про все на світі, тимчасово позичив гроші з державної скарбниці. Він переконав себе, що поверне гроші відразу ж, як буде можливість – і повіз даму серця в найромантичніше місто на світі, аби вмовити зробити вибір на його користь… На жаль, нічого не вийшло – моделька просто “відірвалася” на прощання перед законним шлюбом (obkom.net.ua) дама серця не “купилася” на полум’яні почуття, а надала перевагу фінансовій стабільності:) Так буває, і не лише з міністрами. Треба було повернути гроші за політ, тим більше, що Рудьковський – далеко не бідна людина, та швиденько ознайомитись з матеріалами справи, аби не давати підстав змінити запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою. При цьому можна було б нєвозбранно піаритись на тому, що - “та що я там налітав – сльози! Інші українські чиновники літають не менше за мене – ось докази! (які слід було підготувати заздалегідь, тим більше, що можливостей для цього у Колі як міністра транспорту не бракувало…)”
То чому ж Рудьковський поводиться так безглуздо? Невже ніхто не може (чи не хоче) йому пояснити, що єдине, чим він може полегшити свою долю та викликати хоч якесь співчуття в очах громадськості – це швиденько визнати неспростовні факти, повернути гроші з заявою, що з самого початку саме так і збирався зробити. І хоч від цього злочин не перестане бути злочином - екс-міністр буде виглядати привабливіше як в очах громадськості, так і суду, і можливо, йому вже не “впаляють по повній”. Крім того, після таких дій Рудьковський зможе “жечь” напалмом глаголом, розповідаючи суспільству про те, що насправді всі – казли інші представники доблесного українського політикуму анітрохи не кращі, і теж не пропустять нагоди зайнятись шаленим коханням та неземними пестощами на висоті 9000 метрів над землею скористатись коштами державного бюджету в приватних цілях (obozrevatel.com).
У мене немає точної відповіді на це риторичне питання. Можливо, справа тут – в феноменальному нахабстві, чи в розумовій відсталості, чи в тому та іншому – відразу… А може, правдивими є чутки про те, що Шуфрич насправді “здає” Колю, а всі його гучні акції - лише відволікаючий маневр?
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Жага самознищення, або чому Рудьковський заперечує очевидне
Світ:
08022004e.jpg
Нічим особливим з юридичної точку зору, за винятком суб’єктивного фактору, справа Рудьковського не відрізняється. Роблю про всяк випадок дісклеймер: якщо раптом суд з’ясує, що Коля літав, але не в Париж, а в Хацапетівку, не на державні гроші, а на свої, і не з Ніколаєнко, а з Дунею Кулаковою – я візьму деякі свої слова про нього назад. Але ймовірність такого розвитку подій, як на мене, дорівнює або прагне до нуля
Суддя: Підсудний, то
ви визнаєте себе винним?
Підсудний: Ні!
Суддя: Як це – ні?!
Ви ж самі і труп показали, і ножа видали!
Підсудиний: Ваша честь, мій
адвокат переконав мене, що я не винен.
Немає нічого більш безглуздого, ніж заперечувати очевидне. Саме така поведінка найбільше дратує як публіку, так і суддів, бо свідчить про крайній ступінь цинізму та/або ідіотизму обвинуваченого. Тобто, людина може як завгодно ставитись до скоєного, відчувати найрізноманітнішу гаму почуттів – від глибокого каяття до самовиправдовування чи навіть бравування – але заперечувати ФАКТИ…
Саме цим чомусь і займаються Рудьковський та його “група підтримки”. Не дивно, що практично ніхто бідоласі не співчуває, а навпаки – майже всі глузують від душі над самим “страждальцем”, а дії Шуфрича, Сівковича та Лук’янова вважають бєспрєдєлом.
Порівняйте “історії”:
Що є: Бабій та нероба, який став міністром за примхою долі та прихильністю лідера своєї партії, не маючи жодної уяви про специфіку роботи ввіреного йому міністерства і навіть не маючи жодного бажання хоч чимось займатись як міністр - “спіймався” на польоті з гламурною
б…моделлю в Париж за державний рахунок. Незважаючи на численні попередження про повну доведеність фабули обвинувачення та наявність у слідства повного комплекту доказів, самовпевнено сподівався, що ніхто його не чіпатиме. Тому не лише не повернув гроші, а навіть не “зробив ноги”. При цьому нахабно ігнорував слідчих, саботуючи ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (всі інші українці та їхні адвокати, у яких немає бажання чи можливості сидіти та читати справи разом зі слідчим – роблять ксеро- чи фотокопії та насолоджуються процесом ознайомлення у більш зручних умовах). Порушував умови перебування на підписці про невиїзд, не повідомляючи слідчого про зміну місця перебування. В суді під час обрання йому міри запобіжного заходу повівся як ганчірка, а не як мужик, імітував поганий стан здоров’я. Тимчасом - лікарі клініки “Борис”дотримуючись медичної таємницірозповіли всій Україні, що не робили йому ніякого втручання в хребет чи в диски, а всього лише вирізали жировик за 20 хвилин під місцевим наркозом. А цирк, влаштований Шуфричем і Ко в клініці “Борис”? Навіщо все це? А що буде, якщо медичне освідування виявить, що ніякого втручання в хребет не було, та й необхідність операції як мінімум сумнівна… А поки що коментарі з приводу здоров’я Рудьковського дають психіатри Лук’янівського СІЗО.Відео censor.net.ua
Що могло б бути: Звичайний собі
такий самий некомпетентний бовдур та казнокрад, як і майже всі іншіукраїнський міністр, хіба що по молодості та гламурності трохи “слабкий на передок” - закохався до нестями в жінку, “прекрасну, як сама любов”. Але вона, на жаль, зібралася заміж за 72-річного мільярдера… Доведений до відчаю, нещаснийРомеоМикола, забувши про все на світі, тимчасово позичив гроші з державної скарбниці. Він переконав себе, що поверне гроші відразу ж, як буде можливість – і повіз даму серця в найромантичніше місто на світі, аби вмовити зробити вибір на його користь… На жаль, нічого не вийшло –моделька просто “відірвалася” на прощання перед законним шлюбом(obkom.net.ua) дама серця не “купилася” на полум’яні почуття, а надала перевагу фінансовій стабільності:) Так буває, і не лише з міністрами. Треба було повернути гроші за політ, тим більше, що Рудьковський – далеко не бідна людина, та швиденько ознайомитись з матеріалами справи, аби не давати підстав змінити запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою. При цьому можна було б нєвозбранно піаритись на тому, що - “та що я там налітав – сльози! Інші українські чиновники літають не менше за мене – ось докази! (які слід було підготувати заздалегідь, тим більше, що можливостей для цього у Колі як міністра транспорту не бракувало…)”То чому ж Рудьковський поводиться так безглуздо? Невже ніхто не може (чи не хоче) йому пояснити, що єдине, чим він може полегшити свою долю та викликати хоч якесь співчуття в очах громадськості – це швиденько визнати неспростовні факти, повернути гроші з заявою, що з самого початку саме так і збирався зробити. І хоч від цього злочин не перестане бути злочином - екс-міністр буде виглядати привабливіше як в очах громадськості, так і суду, і можливо, йому вже не “впаляють по повній”. Крім того, після таких дій Рудьковський зможе “жечь”
напалмомглаголом, розповідаючи суспільству про те, щонасправді всі – казлиінші представники доблесного українського політикуму анітрохи не кращі, і теж не пропустять нагодизайнятись шаленим коханням та неземними пестощами на висоті 9000 метрів над землеюскористатись коштами державного бюджету в приватних цілях (obozrevatel.com).У мене немає точної відповіді на це риторичне питання. Можливо, справа тут – в феноменальному нахабстві, чи в розумовій відсталості, чи в тому та іншому – відразу… А може, правдивими є чутки про те, що Шуфрич насправді “здає” Колю, а всі його гучні акції - лише відволікаючий маневр?
У когось є якісь версії?
-----------------------
В тему:
Нами керують моральні виродки
Метушливі будні бидлоеліти: Луценко побив Черновецького прямо в секретаріаті президента
Адреналіновий тест
Бідність України - міф. Гроші просто крадуть
Загальний статок "українських" мільярдерів удвічі перевищує прибуткову частину держбюджету
Таємні зв'язки українських політиків
Нескромні принади бидлоеліти
Бидлоеліта з аномальною психікою знищує останніх українських зубрів
Бидлоеліта
Добкін - Кернес. Харківська бидлоеліта в натурі
Українська класика лякає «незалежну республіку»
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)