Семен Семенченко: Шансів на мирне врегулювання без здачі національних інтересів немає

"Це непросто прийняти, але давайте копнемо глибше. Конфлікт - це найбільш гострий спосіб вирішення протиріч в інтересах, цілях, поглядах. І щоб зрозуміти, як цей конфлікт вирішити, треба розібратися, у кого виникли протиріччя", - сказав командир батальйону "Донбас".

Як зазначив Семенченко, активними сторонами конфлікту є держави РФ і Україна, еліта, яка перебуває при владі в Україні, контреліта, від влади усунута (ПР і Сім'я), і нова еліта, поки ще не сформована народом після Майдану.

"До речі, в процесі конфлікту деякі соціальні групи на Донбасі створили свій варіант нової еліти, що виступала проти тих же негативних процесів в суспільстві. На жаль, зусиллями пропаганди і бездіяльністю центральної влади України цю групу вдалося зіштовхнути не з її справжніми ворогами - колишньою правлячою групою, що обкрадала і обманювала Донбас, а з іншими сторонами конфлікту", - зазначив він.

"Ну і як зараз все це мирно врегулювати? Якщо піти по шляху здачі позицій правлячої "еліти" України, то буде нова революція, подальше ослаблення країни і новий напад антиукраїнських сил. Добити слабкого в політиці - на жаль, "свята справа", - підкреслив Семенченко.

При цьому комбат вважає, що якщо залишити Донбас, то він буде використаний як плацдарм для укріплення та подальшого розширення агресії: "Причому на Дніпропетровськ, Київ та Харків підуть і російські найманці, і сформована армія терористів з місцевих. Перемога окрилює, і до руху приэднаються навіть ті групи, які зараз участі в конфлікті не беруть. Тобто, про "розлучення" не йдеться, оскільки воно означає пожирання по частинах сильним слабкого".

На його думку, АТО слід результативно і швидко завершити з мінімальними втратами. Паралельно треба дуже швидко усувати причини конфлікту, змінювати устрій політичної влади в країні, проводити соціально-економічні реформи, жорстко боротися з корупцією.

Паралельно включати в перетворення країни пасіонарну частина населення, яка всі ці роки не брала участі в управлінні державою. Причому і проросійська частина Донбасу, чиї руки "не в крові", візьме тоді в цьому процесі участь, отримавши можливість самореалізації в Україні. 

А РФ? Якщо у нас буде сильна країна із сформульованими власними інтересами, що йде по шляху, підтриманому більшістю населення, активно залученим в процеси будівництва нової держави, то що РФ зможе зробити? На жаль, для реалізації цього сценарію треба, щоб у ньому були зацікавлені як народ, так і групи при владі. А чи так це? На це питання ми отримаємо відповідь у найближчий час.